самозаготівля

[sɑmozɑɦotiʋljɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Заготівля сільськогосподарської продукції, сировини або матеріалів для власних потреб (наприклад, підприємства, установи, фермерського господарства), що проводиться силами та засобами того, хто її здійснює, без залучення спеціалізованих заготівельних організацій.

  2. (Іст.) В СРСР — форма планової державної заготівлі, при якій колгоспи, радгоспи та населення зобов’язувалися здавати державі певну кількість продукції (м’яса, молока, яєць тощо), вирощеної в особистих підсобних господарствах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозаготівля, р. самозаготівлі, д. самозаготівлі, з. самозаготівлю, о. самозаготівлею, м. самозаготівлі, к. самозаготівле

Більше записів