Значення
-
Психологічний стан або процес спрямування уваги на власні внутрішні переживання, думки, почуття та мотиви, що часто супроводжується відчуттям відірваності від зовнішнього світу та поглибленою рефлексією.
-
У філософії та релігійній практиці — метод пізнання себе, свідоме зосередження на внутрішньому духовному досвіді для досягнення просвітлення, самопізнання або містичного єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозаглиблювання, р. самозаглиблювання, д. самозаглиблюванню, з. самозаглиблювання, о. самозаглиблюванням, м. самозаглиблюванні, к. самозаглиблювання