самозачарованість

Стан психологічної зануреності в себе, захопленості власними думками, переживаннями або вдачею, що супроводжується відчуттям власної винятковості та часто призводить до відчуження від навколишнього світу.

Властивість характеру, що проявляється в надмірній самовдоволеності, захопленні самим собою, своїми якостями або вчинками; егоцентризм.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |