Значення
-
Стан психологічної зануреності в себе, захопленості власними думками, переживаннями або вдачею, що супроводжується відчуттям власної винятковості та часто призводить до відчуження від навколишнього світу.
-
Властивість характеру, що проявляється в надмірній самовдоволеності, захопленні самим собою, своїми якостями або вчинками; егоцентризм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозачарованість, р. самозачарованості, д. самозачарованості, з. самозачарованість, о. самозачарованістю, м. самозачарованості, к. самозачарованосте