Значення
-
Стан повної відданості якійсь справі, ідеї чи почуттю, коли людина забуває про себе, свої інтереси та зручності.
-
Втрата свідомості, непритомність (застаріле або діалектне вживання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозабуття, р. самозабуття, д. самозабуттю, з. самозабуття, о. самозабуттям, м. самозабутті, к. самозабуття