Значення
-
Економічний стан, за якого суб’єкт (особа, домогосподарство, підприємство, регіон, держава) повністю задовольняє власні потреби у певних товарах, послугах або ресурсах за рахунок внутрішнього виробництва, без потреби в імпорті чи зовнішній допомозі.
-
Процес або система заходів, спрямованих на досягнення такого стану, тобто створення власних джерел для забезпечення життєдіяльності або функціонування.
-
(У переносному значенні) Здатність особистості до самостійного задоволення своїх фізичних, емоційних або матеріальних потреб без залежності від інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозабезпечування, р. самозабезпечування, д. самозабезпечуванню, з. самозабезпечування, о. самозабезпечуванням, м. самозабезпечуванні, к. самозабезпечування