Значення
-
Забезпечення власних потреб силами та ресурсами певної особи, організації, регіону чи держави без звернення до зовнішніх джерел.
-
(Економіка) Стан господарської системи, за якого вона самостійно виробляє необхідні для життєдіяльності товари та послуги, мінімізуючи залежність від імпорту.
-
(Сільське господарство) Форма ведення господарства, орієнтована на виробництво продукції переважно для власного споживання, а не для продажу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозабезпечення, р. самозабезпечення, д. самозабезпеченню, з. самозабезпечення, о. самозабезпеченням, м. самозабезпеченні, к. самозабезпечення