Значення
-
Стан або здатність суб’єкта (особи, домогосподарства, підприємства, регіону, держави) забезпечувати власні потреби (матеріальні, продовольчі, енергетичні тощо) за рахунок внутрішніх ресурсів, виробництва та зусиль, мінімізуючи залежність від зовнішніх джерел.
-
Економічна політика або стратегія, спрямована на досягнення такого стану, особливо в галузях, що стосуються життєво важливих потреб (наприклад, продовольча, енергетична, оборонна самозабезпеченість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозабезпеченість, р. самозабезпеченості, д. самозабезпеченості, з. самозабезпеченість, о. самозабезпеченістю, м. самозабезпеченості, к. самозабезпеченосте