самоїдка

1. Жінка або дівчина, яка навчилася грати на музичному інструменті, співати, танцювати тощо без систематичного навчання, професійного керівництва або освіти, переважно шляхом самостійних занять, наслідування та практики.

2. Розмовне позначення самостійної, некваліфікованої працівниці, яка виконує певну роботу (наприклад, швачка, в’язальниця) без спеціальної освіти, навчившись цьому самостійно.

3. Переносно: про явище, процес або предмет, створений або виконаний без професійного підходу, значною мірою самостійно, аматорським способом.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |