Значення
-
Жінка або дівчина, яка навчилася грати на музичному інструменті, співати, танцювати тощо без систематичного навчання, професійного керівництва або освіти, переважно шляхом самостійних занять, наслідування та практики.
-
Розмовне позначення самостійної, некваліфікованої працівниці, яка виконує певну роботу (наприклад, швачка, в’язальниця) без спеціальної освіти, навчившись цьому самостійно.
-
Переносно: про явище, процес або предмет, створений або виконаний без професійного підходу, значною мірою самостійно, аматорським способом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоїдка, р. самоїдки, д. самоїдці, з. самоїдку, о. самоїдкою, м. самоїдці, к. самоїдко