самовиживання

Значення

1. Самовиживання — процес, за допомогою якого організм, система, організація чи соціальна група підтримує своє існування та функціонування в складних, загрозливих чи ворожих умовах, спираючись на власні ресурси та механізми.

2. Самовиживання — у біології та екології: фундаментальна властивість живого, що полягає в здатності особини чи виду до автономного збереження життя, адаптації та відтворення в конкурентному середовищі.

3. Самовиживання — у соціальних та гуманітарних науках: стратегія індивіда чи спільноти, спрямована на збереження ідентичності, цінностей та фізичного існування в умовах зовнішнього тиску, кризи чи загрози знищення.

Правопис та відмінювання