Значення
-
(мед.) Патологічний процес, при якому тканини організму (переважно жирова клітковина) втрачають рідину та зменшуються в об’ємі без зовнішнього втручання, наприклад, при деяких захворюваннях атонічних органів.
-
(перен., рідк.) Самостійне, без стороннього впливу, занепад, виснаження, втрата життєвих сил (про явища, інституції, процеси).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовисихання, р. самовисихання, д. самовисиханню, з. самовисихання, о. самовисиханням, м. самовисиханні, к. самовисихання