самовисихання

1. (мед.) Патологічний процес, при якому тканини організму (переважно жирова клітковина) втрачають рідину та зменшуються в об’ємі без зовнішнього втручання, наприклад, при деяких захворюваннях атонічних органів.

2. (перен., рідк.) Самостійне, без стороннього впливу, занепад, виснаження, втрата життєвих сил (про явища, інституції, процеси).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |