1. (медич.) Патологічний процес або стан, при якому порожниста структура організму (наприклад, суглобова сумка, кісткова порожнина) спорожнюється внаслідок створення в ній зниженого тиску, що призводить до втягування навколишніх тканин або рідини.
2. (техн.) Процес автоматичного початку роботи насоса або насосної системи за рахунок створення зони розрідження, що дозволяє підняти рідину з нижчого рівня без зовнішнього втручання або додаткового заливного пристрою.
3. (перен., розм.) Процес або явище самозникнення, самоліквідації внаслідок внутрішніх суперечностей або вад; автономне “виснаження” системи без зовнішнього впливу.