самовисмоктування

[sɑmoʋɪsmoktuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (медич.) Патологічний процес або стан, при якому порожниста структура організму (наприклад, суглобова сумка, кісткова порожнина) спорожнюється внаслідок створення в ній зниженого тиску, що призводить до втягування навколишніх тканин або рідини.

  2. (техн.) Процес автоматичного початку роботи насоса або насосної системи за рахунок створення зони розрідження, що дозволяє підняти рідину з нижчого рівня без зовнішнього втручання або додаткового заливного пристрою.

  3. (перен., розм.) Процес або явище самозникнення, самоліквідації внаслідок внутрішніх суперечностей або вад; автономне “виснаження” системи без зовнішнього впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовисмоктування, р. самовисмоктування, д. самовисмоктуванню, з. самовисмоктування, о. самовисмоктуванням, м. самовисмоктуванні, к. самовисмоктування

Більше записів