Значення
-
(у філософії, особливо в контексті вчення В. Винниченка) Про процес внутрішнього, спонтанного народження, розвитку ідей, почуттів, соціальних явищ або життя з власної сутності, без зовнішніх причин або втручання; творення самого себе.
-
(у більш загальному вживанні) Про явища, процеси або ідеї, що виникають самостійно, внаслідок внутрішніх закономірностей розвитку, без очевидного зовнішнього впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я самовироджуюся, ти самовироджуєшся, він самовироджується, ми самовироджуємося, ви самовироджуєтеся, вони самовироджуються