1. (у техніці) Автоматичне повернення рухомого об’єкта (наприклад, судна, літака, автомобіля) до заданого напрямку руху після дії зовнішніх сил, що викликали відхилення; властивість об’єкта зберігати напрямок руху без втручання керма.
2. (у психології, педагогіці) Внутрішня здатність особистості до самостійного подолання життєвих труднощів, кризових станів, відновлення психічної рівноваги та духовного зростання без сторонньої допомоги.
3. (у філософії, соціології) Процес автономного, спонтанного відновлення системою (соціальною, економічною, політичною) оптимального стану або рівноваги після зовнішніх чи внутрішніх потрясінь.