Значення
-
Самовипромінювання — властивість матеріальних об’єктів (наприклад, небесних тіл, плазми, нагрітих тіл) випромінювати енергію у вигляді електромагнітних хвиль або частинок за рахунок власних джерел енергії або внутрішньої енергії системи, без зовнішнього збудження.
-
Самовипромінювання — у філософському та психологічному вживанні: метафоричне позначення внутрішньої, невимушеної активності особистості, творчого початку, здатності до духовного та інтелектуального зростання, що виявляється у світі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовипромінювання, р. самовипромінювання, д. самовипромінюванню, з. самовипромінювання, о. самовипромінюванням, м. самовипромінюванні, к. самовипромінювання