самовиправний
[sɑmoʋɪprɑʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має здатність самостійно виявляти та усувати власні помилки, недоліки або відхилення від заданих параметрів роботи без зовнішнього втручання (переважно про технічні системи, механізми, програми).
-
У лінгвістиці (про текст, документ): такий, що був виправлений або відредагований безпосередньо автором.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовиправний, р. самовиправного, д. самовиправному, з. самовиправного, о. самовиправним, м. самовиправнім