самовимогливо

1. (про дію) таким чином, що виконується виключно власною волею, без зовнішнього примусу чи втручання; самостійно та наполегливо долаючи внутрішній опір.

2. (про стан) перебуваючи у стані внутрішнього напруження, коли щось робиться або досягається шляхом значних зусиль над собою, подоланням власної небажання, ліні чи втоми.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прислівник () |