самовимогливість

[sɑmoʋɪmoɦlɪʋistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самовимогливість — філософський та психологічний термін, що означає внутрішню здатність особистості до самостійного, автономного волевиявлення, прийняття рішень і вчинків, незалежно від зовнішніх обставин, детермінізмів чи примусу.

  2. У більш вузькому, практичному сенсі — властивість сильної волі, яка полягає в умінні людини змусити себе виконати необхідні дії через внутрішнє рішення, подолання власної інерції, вагань або негативних емоцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовимогливість, р. самовимогливості, д. самовимогливості, з. самовимогливість, о. самовимогливістю, м. самовимогливості, к. самовимогливосте

Більше записів