самовикривання

[sɑmoʋɪkrɪʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням «самовикритися»; добровільне розкриття власної провини, злочину або прихованих фактів про себе, часто перед офіційними органами або громадськістю.

  2. У психології та соціальних науках — процес свідомого або несвідомого розкриття особистої, інтимної інформації про себе під час спілкування.

  3. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або тема, де автор або герой розкриває перед читачем/глядачем свої найпотаємніші думки, почуття або вчинки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовикривання, р. самовикривання, д. самовикриванню, з. самовикривання, о. самовикриванням, м. самовикриванні, к. самовикривання

Більше записів