самовикриття

1. Добровільне розкриття власних провин, помилок або таємних думок, часто з почуттям каяття.

2. У психології та релігії: акт усвідомленого й відвертого визнання своїх негативних вчинків, переконань або станів з метою внутрішнього очіщення або виправлення.

3. У літературознавстві: художній прийом або жанр, де автор (або ліричний герой) глибоко аналізує та розкриває перед читачем власний внутрішній світ, моральні конфлікти та переживання.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |