самовтішний
[sɑmoʋtiʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який схильний до самовтішення, що втішає сам себе, часто ілюзорно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовтішний, р. самовтішного, д. самовтішному, з. самовтішного, о. самовтішним, м. самовтішнім