самовстановлювання

[sɑmoʋstɑnoʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія зі створення, формування та закріплення власної ідентичності, системи цінностей, світогляду та внутрішньої позиції незалежно від зовнішніх впливів.

  2. У політичному та правовому контексті — принцип, за яким народ або територіальна спільнота самостійно визначає свій державний статус, політичний устрій та майбутній шлях розвитку без втручання ззовні.

  3. У філософській та психологічній термінології — акт самопізнання та самореалізації, в результаті якого індивідуум усвідомлює та утверджує себе як автономну, цілісну особистість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовстановлювання, р. самовстановлювання, д. самовстановлюванню, з. самовстановлювання, о. самовстановлюванням, м. самовстановлюванні, к. самовстановлювання

Більше записів