Значення
-
Право та здатність територіальної громади, національної або адміністративної одиниці (наприклад, міста, області, автономії) самостійно, через обрані органи, вирішувати питання місцевого значення в межах, встановлених конституцією та законами держави; автономія.
-
(У політичному контексті, історично) Право народу на самовизначення та створення власних органів державної влади; суверенітет, незалежність.
-
(Переносно) Внутрішня свобода, самостійність у висловлюванні думок, прийнятті рішень та діях; незалежність характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоврядність, р. самоврядності, д. самоврядності, з. самоврядність, о. самоврядністю, м. самоврядності, к. самоврядносте