самоврядність

1. Право та здатність територіальної громади, національної або адміністративної одиниці (наприклад, міста, області, автономії) самостійно, через обрані органи, вирішувати питання місцевого значення в межах, встановлених конституцією та законами держави; автономія.

2. (У політичному контексті, історично) Право народу на самовизначення та створення власних органів державної влади; суверенітет, незалежність.

3. (Переносно) Внутрішня свобода, самостійність у висловлюванні думок, прийнятті рішень та діях; незалежність характеру.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |