самовмикання

[sɑmoʋmɪkɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (психол.) Процес або стан, коли людина свідомо або несвідомо вводить себе в певний психічний стан (наприклад, гіпноз, транс, ейфорію) шляхом самовнушення, концентрації уваги або повторення спеціальних формул.

  2. (техн., розм.) Автоматичне вмикання пристрою, механізму або системи без зовнішнього втручання людини, зазвичай за певних запрограмованих умов або за розкладом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовмикання, р. самовмикання, д. самовмиканню, з. самовмикання, о. самовмиканням, м. самовмиканні, к. самовмикання

Більше записів