самовладця

1. Особа, яка володіє необмеженою, одноосібною владою в державі; монарх-самодержець, деспот.

2. (переносно) Той, хто поводиться деспотично, намагається панувати над оточенням; домашній тиран.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |