самовільник

[sɑmoʋilʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка діє самовільно, нехтуючи встановленими правилами, законами або волю інших; свавільна людина.

  2. У переносному значенні — той, хто чинить на власний розсуд, не зважаючи на обставини; уперта, своєвільна особа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовільник, р. самовільника, д. самовільникові, з. самовільника, о. самовільником, м. самовільникові, к. самовільнику

Більше записів