самовідречений
[sɑmoʋidrɛt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який добровільно відмовляється від власних інтересів, благ або переконань заради інших цілей або осіб.
-
Який заперечує сам себе, суперечить власним попереднім словам або вчинкам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовідречений, р. самовідреченого, д. самовідреченому, з. самовідреченого, о. самовідреченим, м. самовідреченім