самовідпуск

[sɑmoʋidpusk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самовідпуск — відпустка, яку працівник бере на власний розсуд без узгодження з керівництвом або з порушенням встановленого порядку.

  2. Самовідпуск — період самовільної відсутності на робочому місці, що кваліфікується як прогул з усіма передбаченими законодавством наслідками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовідпуск, р. самовідпуску, д. самовідпускові, з. самовідпуск, о. самовідпуском, м. самовідпускові, к. самовідпуску

Більше записів