1. Властивість системи, організму або матеріалу автоматично відновлювати свою структуру, цілісність або функціональність після пошкодження, зношування або іншого виду порушення.
2. (У техніці, матеріалознавстві) Здатність матеріалу (наприклад, полімеру) усувати дрібні пошкодження (подряпини, розрізи) без зовнішнього втручання, часто за рахунок внутрішньої хімічної структури або спеціальних добавок.
3. (У біології, екології) Здатність біологічної системи (клітини, тканини, організму, популяції, екосистеми) до регенерації, відновлення чи повернення до стану рівноваги після впливу дестабілізуючих факторів.
4. (У психології, соціології) Внутрішній потенціал особистості чи соціальної групи до подолання кризових станів, стресу та травм і повернення до психологічної цілісності та функціонування.