Значення
-
Властивість системи, організму або матеріалу автоматично відновлювати свою структуру, цілісність або функціональність після пошкодження, зношування або іншого виду порушення.
-
(У техніці, матеріалознавстві) Здатність матеріалу (наприклад, полімеру) усувати дрібні пошкодження (подряпини, розрізи) без зовнішнього втручання, часто за рахунок внутрішньої хімічної структури або спеціальних добавок.
-
(У біології, екології) Здатність біологічної системи (клітини, тканини, організму, популяції, екосистеми) до регенерації, відновлення чи повернення до стану рівноваги після впливу дестабілізуючих факторів.
-
(У психології, соціології) Внутрішній потенціал особистості чи соціальної групи до подолання кризових станів, стресу та травм і повернення до психологічної цілісності та функціонування.
Правопис та відмінювання
н. самовідновність, р. самовідновності, д. самовідновності, з. самовідновність, о. самовідновністю, м. самовідновності, к. самовідновносте