1. Властивість живої або технічної системи відновлювати свою структуру, функції або цілісність після пошкодження, без зовнішнього втручання або за його мінімальної участі.
2. Процес автоматичного відновлення роботи технічного пристрою, програмного забезпечення або системи після збою, помилки або переривання.
3. У біології та медицині — природна здатність організму, тканини або клітини до регенерації, лікування пошкоджень і повернення до нормального функціонування.
4. У психології — внутрішня здатність особистості до подолання кризових станів, психічної травми та відновлення емоційної рівноваги та життєвого ресурсу.