Значення
-
Внутрішнє відчуття, переживання власного стану, фізичного або психічного; усвідомлення себе та своїх почуттів.
-
(у філософії, психології) Безпосереднє знання суб’єкта про власні психічні стани, процеси та переживання; рефлексія, спрямована на себе.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовідчуття, р. самовідчуття, д. самовідчуттю, з. самовідчуття, о. самовідчуттям, м. самовідчутті, к. самовідчуття