самовбивчий
[sɑmoʋbɪʋt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується самогубства, пов’язаний з навмисним позбавленням себе життя.
-
Який призводить до власної загибелі, шкоди або руйнування; смертельно небезпечний для того, хто його вчиняє.
-
Перен. Крайньо невигідний, згубний для того, хто його здійснює (про вчинок, рішення, політику тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовбивчий, р. самовбивчого, д. самовбивчому, з. самовбивчого, о. самовбивчим, м. самовбивчім