Значення
-
Набувати впевненості у власних силах, здібностях, значенні; доводити собі та оточенню свою цінність, зазвичай через активну діяльність, досягнення успіхів або подолання перешкод.
-
Прагнути зайняти вищу, більш значну позицію в суспільстві, колективі або в очах оточення, утверджуючи свій авторитет, статус або перевагу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я самоутверджуюся, ти самоутверджуєшся, він самоутверджується, ми самоутверджуємося, ви самоутверджуєтеся, вони самоутверджуються