Значення
-
Прагнення людини досягти визнання власних якостей, здібностей і значущості в оточенні або власних очах, що часто проявляється в активній діяльності, відстоюванні своїх поглядів і прав.
-
Процес або результат такого прагнення, що веде до зміцнення почуття власної гідності, самоповаги та впевненості в собі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоутвердження, р. самоутвердження, д. самоутвердженню, з. самоутвердження, о. самоутвердженням, м. самоутвердженні, к. самоутвердження