самоусунений

1. Який добровільно відсторонився від виконання своїх обов’язків, повноважень або від участі в чомусь; такий, що самоусунувся.

2. У політичному та юридичному контексті: про посадову особу (зокрема президента), яка фактично припинила виконувати свої конституційні обов’язки, що є підставою для застосування передбачених законом процедур.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |