самоустановлюваний
[sɑmoustɑnoʋljuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що має здатність автоматично встановлювати, налаштовувати або калібрувати себе без зовнішнього втручання (про пристрої, програми, системи).
-
У техніці: призначений для автоматичного монтування, кріплення або фіксації на потрібному місці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоустановлюваний, р. самоустановлюваного, д. самоустановлюваному, з. самоустановлюваного, о. самоустановлюваним, м. самоустановлюванім