Значення
-
Процес або дія з встановлення, формування самого себе, своєї особистості, світогляду, принципів без зовнішнього тиску чи нав’язування; самовизначення.
-
(Політ., юрид.) Одностороннє проголошення певного статусу (наприклад, незалежності, державності) суб’єктом (населенням території, громадою) на підставі права на самовизначення, без попередньої згоди центральної влади або іншого вищого інституційного органу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоустановлювання, р. самоустановлювання, д. самоустановлюванню, з. самоустановлювання, о. самоустановлюванням, м. самоустановлюванні, к. самоустановлювання