самоустановлювання

1. Процес або дія з встановлення, формування самого себе, своєї особистості, світогляду, принципів без зовнішнього тиску чи нав’язування; самовизначення.

2. (Політ., юрид.) Одностороннє проголошення певного статусу (наприклад, незалежності, державності) суб’єктом (населенням території, громадою) на підставі права на самовизначення, без попередньої згоди центральної влади або іншого вищого інституційного органу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |