1. Такий, що встановив себе сам, без зовнішнього втручання чи офіційного призначення (про владу, органи управління тощо).
2. Прийнятий, затверджений власним рішенням або в односторонньому порядку, без узгодження (про правила, порядок, норми).
самоустановлений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |