самоущільний
[sɑmouʃt͡ʃilʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(Про будівельні матеріали, конструкції) Здатний до самовільного зменшення об’єму, ущільнення під власною вагою або внаслідок внутрішніх процесів без застосування додаткових механічних пристроїв для утрамбування.
-
(У техніці) Такой, що автоматично забезпечує підвищену герметичність з’єднання або закриття, зазвичай за рахунок тиску середовища, що діє на конструктивний елемент.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоущільний, р. самоущільного, д. самоущільному, з. самоущільного, о. самоущільним, м. самоущільнім