самоудосконалення

[sɑmoudoskonɑlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Цілеспрямована діяльність людини, спрямована на розвиток власних здібностей, якостей, знань і вмінь, на подолання недоліків і досягнення особистісної гармонії та зростання.

  2. Філософський та психологічний концепт, що означає безперервний внутрішній процес роботи над собою з метою реалізації потенційних можливостей особистості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоудосконалення, р. самоудосконалення, д. самоудосконаленню, з. самоудосконалення, о. самоудосконаленням, м. самоудосконаленні, к. самоудосконалення

Більше записів