самоучка

[sɑmout͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Людина, яка набула знань, навичок або освіти самостійно, без систематичного навчання в закладі освіти або без постійного керівництва вчителя, викладача.

  2. (Уживається також щодо тварин) Істота, яка навчилася чомусь без навчання з боку людини або іншої істоти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоучка, р. самоучки, д. самоучці, з. самоучку, о. самоучкою, м. самоучці, к. самоучко

Більше записів