самотяж

[sɑmotjɑʒ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діалектне) Самостійно, без сторонньої допомоги; власними силами.

  2. (діалектне) Поодинці, сам-на-сам; самітно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самотяж, р. самотяжа, д. самотяжеві, з. самотяж, о. самотяжем, м. самотяжеві, к. самотяже

Більше записів