самотяг

[sɑmotjɑɦ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва українського народного рухомого вертепу (бетлегему), який діяв на початку XX століття; переносний ляльковий театр у вигляді ярусної скрині на коліщатах, що перевозився конем або волами.

  2. Загальна назва для різних конструкцій (часто саморобних), призначених для пересування та перевезення вантажів силою однієї людини (наприклад, двоколісний візок, ручна тачка, санчата з мотузкою).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самотяг, р. самотяга, д. самотягові, з. самотяг, о. самотягом, м. самотягові, к. самотягу

Більше записів