Якість або стан, при якому щось (переважно тверде тіло) здатне підтримувати свою форму та об’єм без зовнішнього впливу, тобто є твердим за своєю внутрішньою природою.
самотверднучий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |