самоцитований
[sɑmot͡sɪtoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про наукову працю, статтю тощо) Такий, що містить посилання на попередні роботи того самого автора; заснований на самоцитуванні.
-
(про автора, дослідника) Такий, що посилається у своїх працях на власні попередні роботи; який практикує самоцитування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоцитований, р. самоцитованого, д. самоцитованому, з. самоцитованого, о. самоцитованим, м. самоцитованім