самоцвітовий
[sɑmot͡sʋitoʋɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який виготовлений з самоцвітів (дорогоцінних або напівдорогоцінних каменів), прикрашений ними.
-
Який має колір, схожий на колір якогось дорогоцінного каменю (наприклад, смарагдовий, рубіновий).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоцвітовий, р. самоцвітового, д. самоцвітовому, з. самоцвітового, о. самоцвітовим, м. самоцвітовім
Приклади з художньої літератури
-
Земський начальник сумно підморгує: робить пальцями, ніби вбиває блоху, змовкає. Дуринді робиться чогось сумно-сумно і страшенно жаль себе. Йому здається, що от приходять уже мужики, забирають у його все й навіть Самоцвітову жатку, лають його, й навіть Гаврасим, якому він дає завжди легкого тютюну, теж накидається на його й жене його з землі і з економії.— Василь Симоненко