самоцентруючий

Значення

1. Техн. Такий, що автоматично встановлює або підтримує свій центр симетрії, обертання чи ваги в потрібному положенні відносно осі, точки опори чи іншої деталі.

2. Техн. Призначений для автоматичного центрування, суміщення осей іншого об’єкта (наприклад, деталі, заготовки) щодо себе або заданої точки.

Правопис та відмінювання