самосинтезовний
[sɑmosɪntɛzoʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у хімії, біології) Такий, що здатний до самосинтезу, тобто до автономного утворення складних молекул або структур із простіших компонентів без зовнішнього керування.
-
(у технологіях, матеріалознавстві) Властивий матеріалам або системам, які можуть самоорганізовуватися, формуючи певні структури внаслідок внутрішніх фізико-хімічних процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самосинтезовний, р. самосинтезовного, д. самосинтезовному, з. самосинтезовного, о. самосинтезовним, м. самосинтезовнім