самосинхронізування

[sɑmosɪnxronizuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самосинхронізування — властивість системи, процесу або механізму автоматично досягати та підтримувати синхронний стан (узгодженість у часі) без зовнішнього керуючого втручання, завдяки внутрішнім зв’язкам або алгоритмам.

  2. Самосинхронізування — у техніці зв’язку та обчислювальній техніці: метод передачі даних, при якому інформація про тактову частоту (синхронізацію) вбудована в переданий сигнал або потік даних, що дозволяє приймальному пристрою видобувати її та синхронізувати свою роботу автоматично.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самосинхронізування, р. самосинхронізування, д. самосинхронізуванню, з. самосинхронізування, о. самосинхронізуванням, м. самосинхронізуванні, к. самосинхронізування

Більше записів