самосудчик

[sɑmosudt͡ʃɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка чинить самосуд, тобто самочинно карає когось без санкції закону та суду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самосудчик, р. самосудчик, д. самосудчик, з. самосудчик, о. самосудчик, м. самосудчик, к. самосудчик

Більше записів