Значення
-
Самовільне застосування фізичної сили або розправа з особою, яка вчинила злочин або правопорушення, без санкції державних органів та поза рамками офіційного судочинства.
-
Розм. Про вчинок, дії, спрямовані на самостійне, нерідко пристрасне й необґрунтоване, вирішення конфлікту чи покарання когось, без звернення до відповідних інстанцій або без належного розгляду обставин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самосуд, р. самосуду, д. самосудові, з. самосуд, о. самосудом, м. самосуді, к. самосуде