самосуд

1. Самовільне застосування фізичної сили або розправа з особою, яка вчинила злочин або правопорушення, без санкції державних органів та поза рамками офіційного судочинства.

2. Розм. Про вчинок, дії, спрямовані на самостійне, нерідко пристрасне й необґрунтоване, вирішення конфлікту чи покарання когось, без звернення до відповідних інстанцій або без належного розгляду обставин.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |